ПАМ’ЯТІ КОРЮКІВСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ

1 березня 2018 року в Україні згадується роковини 75-ти річної трагедії – знищення нацистами українського села Корюківка Чернігівської області.

1–2 та 9 березня 1943 р. було вбито і спалено близько 7 тисяч осіб різного віку – від немовлят до немічних старих. Більшої та жорстокішої каральної акції за всю Другу світову війну в Європі (1939–1945) не було.

Одним із своєрідних «фірмових» знаків карально-репресивної політики Третього Райху щодо цивільного населення окупованих територій Європи було свідоме знищення населених пунктів разом із мешканцями. Це окремий специфічний вид злочинів проти людяності, військових злочинів, який не був і не є нацистським винаходом, просто у них такі злочини були поставлені, так би мовити, на «конвеєр»…

Приводів, якщо говорити узагальнено, для таких акцій окупантів було два: помста та залякування населення за дії рухів Опору, радянських партизан, розвідувально-диверсійних груп противника, а також як елемент тактики «випаленої землі» під час відступу військ.

У часи Другої світової війни в Європі відомими на світовому рівні стали такі нацистські злочини: чеська Лідице – 10 червня 1942 р. вбито у селищі і замордовано у концтаборі 320 осіб; білоруська Хатинь – 22 березня 1943 р у селі знищено 149 осіб; французький Орадур-сюр-Глан – 10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи.

Радянська та російська офіційна історіографія та пропаганда була і є зосереджена виключно на перемогах СРСР у Другій світовій війні, її вищості серед союзників із антигітлерівської коаліції і, відповідно, на героїзації власних збройних сил, силових структур, створення міфу про всенародну підтримку комуністичної влади. Саме тому тема злочинів проти цивільного населення не була самодостатньою та окремим напрямом гуманістичного спрямування, її згадували як допоміжний або прикладний засіб зображення образу ворога та необхідності його безумовного нищення. Тому світ практично не чув про українську Корюківку – 1–2, 9 березня 1943 р. вбито і спалено близько 7 тисяч осіб різного віку – від немовлят до немічних старих, село повністю знищено. Більшої та жорстокішої каральної акції за всю Другу світову війну в Європі (1939–1945) не було.

Вранці 1 березня 1943 р. з м. Сновськ у Корюківку прибув нацистський каральний загін. Свідки, які проживали у селах району, на дорозі нарахували колону з 20 вантажівок із особовим складом загону. Населений пункт було оточено. Всіх мешканців групами по 50–100 чол. під приводом перевірки документів зганяли у будинки і розстрілювали. Одночасно до 10 машин із карателями прочісували всі хати й околиці містечка і вбивали жителів як у помешканнях, так і на вулицях.

Після знищення всіх знайдених корюківців карателі спалили селище, насамперед ті будинки де відбулися розстріли. Очевидці казали, що дим і заграву від пожеж було видно у Cновську (тобто десь за 27 км), Сосниці (десь за 50 км), у Холмах (за 25 км). Акцію проведено 1 і 2 березня 1943 р. Пізніше, 9 березня карателі повернулися, щоб допалити селище і добити вцілілих.

Вбито близько 7 тис. мешканців. В Акті Чернігівської обласної комісії з встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у Корюківці від 17 грудня 1943 р. вказано, що за підрахунками 1 і 2 березня 1943 р. здійснено вбивство 6700 чоловік, спалено 1290 будинків, а вціліло тільки 10 цегляних будівель.

Не оминули подібні каральні акції й нашу область. Широко відомі події, що розгорнулися в селах Кирилівка та Горіле Якимівського району. У стозі соломи було знайдено тіло вбитого фашистського солдата, за що розплатилися життям 48 мешканців сіл, яких розстріляли в урвищі над Молочним лиманом. У селі Балки Василівського району стратили 36 осіб за допомогу партизанам.

Масштабні каральні заходи розгорнулися на території Кам’янко-Дніпровського та Великобілозерського районів області. У Кам’янці-Дніпровській за офіційною радянською статистикою окупаційна влада знищила 600 осіб, за даними колективу обласного пошуково-видавничого агентства «Книга пам’яті України» – 1062 особи. Під час облави 15 лютого 1942 р. у селі було схоплено та розстріляно 160 осіб, у червні 1942 р. – 300. За підозрою у зв’язках із партизанами заарештованих 280 мешканців с. Велика Білозерка розстріляли в ніч на 25 липня 1942 р. у противотанковому рові на околиці села. Після викриття підпільної групи в с. Вознесенка (до 1958 р. – Вознесенське) Мелітопольського району наприкінці 1941 р. в ході каральних заходів розстріляли 234 мирних мешканців.

Вічна пам’ять загиблим від злочинів тоталітарних режимів під час Другої Світової війни.

Відділ краєзнавства та патріотичного виховання
КЗ «Центр туризму» ЗОР
Сова В. В.