Міжнародний день рідної мови

Генеральна конференція ЮНЕСКО на ХХХ сесії, що проходила 26 жовтня – 17 листопада 1999 року в Парижі, проголосила Міжнародний день рідної мови 21 лютого. Цей день був встановлений з метою вшанування пам'яті загиблих захисників бенгальської мови в Республіці Бангладеш, де 21 лютого 1952 року з нечуваною жорстокістю розстріляли студентів–демонстрантів. Відзначенням цього дня ЮНЕСКО хотіло привернути світову спільноту до безправного становища багатьох поневолених народів, у яких гнобителі намагаються відібрати рідну мову. У цей день люди нагадують один одному, що треба берегти і любити рідну мову!

Українська мова виділилася з праслов'янської мови у VI — VII ст. Розмовна мова південних районів Русі X — XIII ст. є одним з етапів розвитку сучасної української мови. Сучасні дослідники вичленовують українську мову безпосередньо з праслов'янської мови без проміжних ланок. Згідно з цим підходом, три східнослов'янські мови, українська, білоруська й російська, зростали незалежно одна від одної як мови самостійні, і так званої «праруської» спільної мови не існувало. Мова рідна – інтелектуальний портрет народу, його прагнення та ідеали, це справа національної гідності. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями. Жодне суспільство, на якому б рівні воно не перебувало, не може жити без мови. Від мови залежить мислення людини, її світосприйняття, поведінка.