|
Головна
» Краєзнавчий відділ
» Творчий конкурс "Моя Хортиця"
Шелегеда Олеся,
учениця 4 класу ЗЗНВК «МГА»,
член гуртка ЮНЕКО КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР
Гледичія трьохколючкова
Одного разу я, мама і тато гуляли по острову Хортиця. На лісовій стежці ми помітили велику гостру колючку. Я поцікавилась у мами, звідки взялася ця колючка? Мама запропонувала озирнутися навколо.
Серед різних дерев острова: ясенів, акацій, шовковиць, дубів – ми побачили велике дерево заввишки 10-15 метрів, стовбур якого був вкритий крупними, завдовжки до 30 см колючками. Розташовані вони на стовбурі як поодиноко, так і скупченнями, у вигляді великих колючих «клубків». А під деревом лежали темно-коричневі, блискучі, сплюснуті і трохи зігнуті, великі і шкірясті (завдовжки до 40 см) плоди.
Я запитала у батьків, що це за дивне дерево?
Тато сказав, що це дерево називається гледичія трьохколючкова.
Я почала розпитувати, чому це дерево має назву «трьохколючкова», а не, наприклад, «чотирьох» або «п’ятиколючкова»?
- Справа в тому, - відповів тато, - що кожна довга колючка з часом розгалужується ще на дві або три менші. Звідціля і назва.
- А звідкіля на Хортиці це дерево? І навіщо йому ці великі гострі колючки?
Мама і тато запропонували мені знайти відповідь на ці запитання в книжках або Інтернеті.
Коли ми прийшли додому, я зразу увімкнула Інтернет. Те, що я знайшла у мережі, мене дуже здивувало.
Виявляється, що батьківщина гледичії зовсім не Україна, а Північна Америка, де вона зростає в лісах. А на острові Хортиця її посадили лісники. Це дерево їм дуже сподобалося, тому що може витримувати складні природні умови нашого краю: високі літні температури, нестачу вологи, і, навіть, бідні засолені ґрунти. Тому її висаджують на еродованих ґрунтах, на крутосхилах і в полезахисних лісосмугах у нашій степовій зоні.
А гострі колючки гледичії - це видозмінені пагони. Дереву вони потрібні для захисту від великих травоїдних тварин, які харчуються листям і корою дерев.
Також я дізналася, що гледичія колюча — гарний літній медонос. У південних районах України вона виділяє нектар навіть в посушливу погоду. Бджоли охоче відвідують квітки гледичії і за будь-якої погоди приносять у вулик багато нектару і пилку.
Деревина гледичії міцна, важка, з красивим малюнком, іде на різні вироби, цінна для підводних і підземних споруд.
Плоди її м'ясисті, солодкі, поїдаються худобою. Листки й плоди багаті на вітамін С, з її насіння виготовляють сурогат кави. Листки гледичії виділяють фітонциди, які згубно діють на комах – шкідників лісу. Тому її часто висаджують як домішку в наших штучних лісах, вводять для захисту ясена, дуба та інших наших дерев від шкідників.
Ось яке дивовижне дерево зростає у нашому краї.
| 
"Сокіл" 
Ліси