32-і роковини Чорнобильської трагедії

В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизують серце гострим болем. Одна з них – біда, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху.

У ніч на 26 квітня 1986 року о 01:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС прогримів потужний вибух, який вщент зруйнував реактор. У повітря було викинуто в 30 разів більше радіоактивних речовин, ніж при ядерній атаці Хіросіми під час Другої світової війни.

За кілька хвилин після пожежі прибули на поміч пожежники. Вони ставили свої машини навколо палаючого реактора. Не маючи ніякого радіаційно-захисного одягу, голіруч, шлангами лили воду в розжарене черево атомного монстра. Ця вода миттю розкладалась на кисень і водень, що ще більше виносило радіацію назовні. Після вибуху реактора всю вимірювальну апаратуру на АЕС зашкалило.

Радіаційного опромінення зазнали щонайменше 8 млн. людей – передусім ліквідатори катастрофи, яких налічувалось майже 600 тисяч. Навколо ЧАЕС було утворено 30-кілометрову зону відчуження – понад 100 тис. українців змушені були залишити свої домівки. Зона відчуження – територія, де зупинився час…

О 4 год 50 хв. пожежу було локалізовано. Опромінених пожежників відвезли до Москви, де лікарі за допомогою американського фахівця доктора Гейла провели операції з пересадки кісткового мозку. Але й це не допомогло. За 20 кілометрів від Москви, на Читинському цвинтарі, поховано 33 українці. Скромні плити з червоними зірками будуть нагадувати нам і майбутнім поколінням імена Правика, Ігнатенка, Кибенюка, Титенка, Тищури... Вічна слава героям!

Вшануймо подвиг людей, які тридцять два роки тому віддавали свої життя і здоров’я, намагаючись загасити полум’я від аварії на четвертому енергоблоці ЧАЕС, а також усіх, хто постраждав від згубних наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відділ краєзнавства та патріотичного виховання КЗ «Центр туризму» ЗОР