ІНФОРМАЦІЯ

про обласний польовий семінар-практикум «Методи польових

краєзнавчих досліджень»

(КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР + Кам’янко-Дніпровський  райВО; 17-20.06.2011 р.) 

17-20 червня 2010 року КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР разом з Кам’янко-Дніпровським райВО був проведений обласний польовий семінар-практикум для краєзнавчого активу педагогів «Методи польових краєзнавчих досліджень». У семінарі взяли участь 32 представники від Приморського, Василівського, Приазовського, Чернігівського, Великобілозерського, Кам’янко-Дніпровського, Мелітопольського районів Запорізької області, міст Мелітополь, Токмак та Енергодар, Комунарського та Шевченківського районів м. Запоріжжя та КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР. 

Семінар проходив на території Кам’янко-Дніпровського району. Під час семінару було організоване постійне транспортне забезпечення – групу супроводжував службовий автобус КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР .   

В організаційному плані вперше використаний принцип «один + два». Програма семінару складалась із трьох частин: І – загальна (для всіх учасників семінару);  ІІ – для педагогів природничого профілю;  ІІІ – для педагогів гуманітарного (історичного та етнографічного профілю). 

В перший день (17.06.11) були проведені екскурсії та ознайомлення з роботою Василівського музею «Садиба Попова» та Кам’янко-Дніпровського історико-археологічного музею.

У другій половині дня проведено:

1) майстер-клас з ковальської справи (майстри Кам’янко-Дніпровського району);

2) практичне заняття «Проведення природничо-краєзнавчих досліджень (Петроченко В.І., завідувач методичного відділу КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР, Савельєв О.Г., Шелегеда О.Р., методисти КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР);

3) практичне заняття «Проведення історико-краєзнавчих досліджень на місцевості (Гуленко К.С., Бородін С.Е., методисти КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР). 

Другий день семінару (18.06.11) було присвячено проведенню навчально-пошукових краєзнавчих експедицій річкою Білозерка:

1) природничо-краєзнавчої (керівник Петроченко В. І.; консультанти: Савельєв О.Г., Шелегеда О.Р.);

2) історико-краєзнавчої (керівник Гуленко К.С.; консультанти: Бородін С.Е., Вілінов Ю.А.).

Під час природничої експедиції обстежено ландшафти (степ, луки, байраки), гідрологічні об’єкти (джерела, річку, водосховище), рослинність (переважно степову і заплавно лісову) і тваринний світ (переважно птахів).

Робота учасників експедиційної групи з гуманітарного краєзнавства була спрямована на виявлення на місцевості та опис історичних об’єктів, що були визначені за допомогою супутникових знімків місцевості та давніх карт. Кожен з учасників групи отримав один історичний об’єкт, який треба було відшукати за топографічною картою, дослідити та описати за спеціальним бланком. У ході експедиції на вододілі р. Білозерка буди виявлені та описані шість курганів та місце, де ймовірно знаходилося давнє укріплене поселення. Біля розораних курганів учасники експедиції провели збір підйомного археологічного матеріалу, на основі якого було встановлено датування курганів античним часом.

Друга половина дня була присвячена обробці зібраного польового матеріалу (відповідно за природничим та гуманітарним напрямами). 

Насиченим був і третій день (19.06.11) семінару.

Вранці обидві групи здійснили переїзд до найзахіднішого району Запорізької області, де семінаристи оглянули групу курганів «Мамай-Могила», а також були проведені польові практикуми:

1) з комплексного вивчення водойм (Петроченко В.І., Савельєв О.Г., Шелегеда О.Р.);

2) зі збору підйомного археологічного матеріалу (Бородін С.Е., Гуленко К.С.).

Під час природничо-краєзнавчих досліджень узбережжя Каховського водосховища, семінаристи ознайомилися з прибережними природними комплексами та їх компонентами, зокрема з абразійними формами рельєфу, гідрологічними умовами, плавневими угрупованнями рослин та тварин.

Семінаристи-гуманітарії спочатку провели археологічну розвідку курганної групи в урочищі Мамай-Гора та середньовічного могильника Мамай-Сурка, а потім зібрали значний обсяг підйомного матеріалу на узбережжі Каховського водосховища. Серед знахідок чільне місце посідають рештки кераміки епохи бронзи та античності. Учасники практикуму навчилися відшукувати археологічні знахідки та встановлювати їх датування

У другій половині дня учасники семінару взяли участь у місцевому етнографічному святі та ознайомилися з народною творчістю фольклорних колективів м. Кам’янка-Дніпровська.

Ввечері був організований круглий стіл, під час якого були підведені підсумки роботи семінару, встановлені напрямки подальшої співпраці учасників та перспективи спільних досліджень. 

20 червня учасники семінару відвідали Балківський історико-краєзнавчий музей та ознайомилися з унікальним зібранням експонатів музею, після чого відправилися до м. Запоріжжя (КЗ «ЗОЦТКУМ» ЗОР). 

Всі педагоги та краєзнавці, що взяли участь у семінарі, отримали гарну нагоду розширити знання про природу, історію та культуру нашого Запорізького краю, розвинули свої практичні уміння проведення польових краєзнавчих досліджень, отримали певні наукові дані (додаток 1), обговорили проблеми та перспективи розвитку краєзнавчого напряму в позашкільній та загальній освіті. 

Додаток 1

Попередні результати геоботанічних досліджень району проведення

семінару (за матеріалами зборів Шелегеда О. Р. та семінаристів)

Район досліджень знаходиться на північній межі Лівобережно- Нижньодніпровської рівнини в зоні різнотравно-типчаково-ковилових степів. Рослинність представлена справжнім (різнотравно-типчаково-ковиловим) і дигресивним типчаковим степом та його кам’янистими різновидностями, лісовою (заплавні та штучні ліси), луговою та водною типами рослинності.

     У рослинному покриві території найбільш поширеними є вторинні степові ценози, а саме костричники (Festuceta valesiacae) з содомінантною участю келерії гребінчастої (Koeleria cristata), ковили волосистої (Stipa capillata) та ковили Лессінга (S. lessingiana), ценотична роль якої зросла після припинення випасу  даної території. Із степового різнотрав’я у формації костриці валіської звичайними є молочай Сегієрів (Euphorbia seguierana) та молочай степовий (E. stepposa), миколайчики польові (Eryngium campestre), самосил білоповстистий (Teucrium polium) та ін. Всі описані ценози відзначаються  високою флористичною насиченістю (26-42 види на 100 м²).

Угруповання ковили Лессінга та ковили волосистої, які стали рідкісними для степової зони Лівобережжя, зустрічаються на ділянках плакору, не придатних для сільськогосподарського використання та на крутих схилах східної і південно-східної експозиції.

       Ковила Лессінга, як едифікатор, утворює груднично- лессінговоковилову (Crinitaria villosa + S. lessingiana), пониклошавлієво-лессінговоковилову (Salvia nutans + S. lessingiana) та кострицево-лессінговоковилову (Festuca valesiacae + S. lessingiana) асоціації, в яких ковила займає 20-45 % проективного покриття. Видова насиченість – 27-40 видів на 100 м².

         Угруповання ковили волосистої займають значно більші площі і представлені кострицево- волосистоковиловими (Festuca valesiacae + Stipa capillata), молочайно- волосистоковиловими (Euphorbia seguierana +  Stipa capillata), а у вологіших місцях житняково- волосистоковиловими (Agropiron pectinatum + Stipa capillata) асоціаціями, флористична насиченість яких 25- 35 видів на 100 м². У їх складі відмічені такі види,  як цимбохазма дніпровська (Cymbochasma borysthenica), астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus), ефедра двоколоскова (Ephedra distachia) та інше ксерофітне або мезофітне різнотрав’я, залежно від мікрокліматичних умов. Зустрічаються також монодомінантні угруповання ковили волосистої з проективним покриттям 60-70%.

У пониженнях рельєфу формуються багатші та вологіші екотопи з домінуванням кострецю прибережного (Bromopsis riparia), житняка гребінчастого (Agropiron pectinatum) та пирію середнього (Elytrigia intermedia) з лугово-степовим різнотрав’ям, яке часто досягає помітної ценотичної ролі.

Рослинний покрив схилів балки строкатий, проте має чітку диференціацію залежно від крутизни схилу і експозиції, що свідчить про достатню сформованість фітоценозів. На схилах північної експозиції є фрагменти чагарникового степу із зіноваті австрійської (Chamaecytisis austriacus), угруповання ковили Лессінга та різнотравно-злакові. У нижній частині схилів і по днищу балок сформувалися пирійники (Elytrigieta intermediae) з участю мезофітного різнотрав’я: люцерни румунської (Medicago romanica),  залізняка колючого (Phlomis pungens), шандри ранньої (Marrubium praecox), чистецю трансільванського (Stachys transsilvanica) та ін.

На крутих еродованих схилах на тяжких суглинках, поширені угруповання бородача звичайного (Botriochoa ischaemum): монодомінантні та з участю кринітарії волохатої, костриці валіської та келерії гребінчастої. Із різнотрав’я тут рясно домішуються волошка східна (Centhaurea orientalis), самосил білоповстистий (Teucrium polium), миколайчики польові (Eryngium campestre) та інші. Видова насиченість 18 – 30 видів на 100 м². Серед степового різнотрав’я учасниками семінару були відмічені види Червоної книги України і Червоного списку Запорізької області: астрагал понтійський.

                         Петроченко В.І., Гуленко К.С., Шелегеда О.Р., Савельєв О.Г.